Місто було й залишається ніжно казковим
В буйному розквіті перших моїх пелюсток...
Разом зі мною воно підіймалось в обнові –
Витончений в майбуття кришталевий місток.
Та кровоносна система його милих вулиць
В тіні акацій і кленів, й простих наших мрій.
В час, коли всі ті воєнні тривоги поснули –
В лю́дських серцях було стільки життя й ейфорій!
Цей вже новітній широкий проспект простягнувся
Аж в старе місто – змінити його древній лик...
Ми підростали й мужніли, старіли Матусі.
Вчило життя бути з Світлом, не в тіні імли.
О, моє місто – з тобою пов'язана доля:
Вулиці-руки в обіймах, в життя нас вели...
Я поклонюся тобі – на те є моя воля –
Вічно живи й після нас жди людської хвали.
29.02.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866448
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2020
автор: Променистий менестрель