Проще́ння чин в Єгипті появився.
Ченці на сорок днів ішли в пустелю.
Прощали, якщо хтось десь оступився,
Не знали, чи повернуться в оселю.
З тих пір проще́ння просимо щороку -
У прихожанина священник чи владика,
Багач у бідного - нема в цьому пороку,
Бо це великодушність є велика.
Просімо ми в батьків проще́ння й матерів.
В дітей, коли даремне насварили,
В сусідів, родичів, сестер, братів.
Щоб злі думки нам душі не ятрили.
Проще́ння в воїнів просімо, у солдат,
За те, що вберегти їх не зуміли,
Від куль не захистили, від гармат,
Що наші душі зачерствіли, збайдужіли.
Просімо в України, що страждає,
Що мучиться і довго так терпи́ть.
Хай кожен з нас вину свою признає.
Нехай Господь простить й благословить.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866519
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 29.02.2020
автор: Галина Брич