.
О, ні, цикадо!
Сумної ще не треба,
бо не осінь ще.
Ще дух мій бадьориться,
ще з серця пісня лине.
.
Осінь молода
і сум їй ще не знаний.
Ще легкі думки.
Зелене листя кленів
шепочеться на гіллі.
.
Холодна роса
блищить в осінніх травах.
Жалібні пісні
співають вже цикади,
відчуваючи кінець.
.
В гірську оселю
давно вже не заходить
ніхто, крім вітру.
У вечірніх сутінках
цикад прощальні співи.
.
Голоси гусей
в високім небі чую.
Осіній ранок.
Летять в краї далекі
птахи. Щасти в дорозі!
.
Осінні квіти
ароматом піль терпким
наповнили кімнату.
Разом з букетом
цвіркуна принесли в дім:
сюрчить собі весь вечір.
.
Іще не бачу,
та пахощі впізнала
пізніх хризантем.
Це їх осінній вітер
приніс з старого саду.
.
Коники сюрчать
в полях осінніх. Щойно
осінь почалась.
Днів сонячних багато
ще обіцяє небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866602
Рубрика: Рубаї, хоку, танка
дата надходження 01.03.2020
автор: Едельвейс137