Не хотілося в холод вертатися з літа,
Від Червоного моря зриватися в лет.
Захід сонця сунично почав рожевіти,
Кликав обрій безхмарний до себе вперед.
Розквітали привабно коралові рифи,
Хизувались прикрасами - зграйками риб.
Хвилі тихо шептали русалчині міфи,
Обіцяючи перли пірнаючим вглиб.
Ще полине мій спогад в той край журавлино
До піщаного берега без пірамід,
Де не знають зимових пісень хуртовини,
А земля так нагадує ковану мідь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2020
автор: Оксана Дністран