У сяйві діамантів сніжних
щойно народжений підсніжник!
Зимовий ліс ще позіхає -
його дрімота не лишає.
Ще голосу пташки не мають –
розспівуються несміливо,
сніг тане тихо, неквапливо,
а він сміливець - виростає!
Ніякого страху не має,
навколо нього лід скресає!
Весняне! Перше! Справжнє диво!
Як хочу я з ним поряд бути,
розмову сонця з лісом чути,
в нім кожне дерево сміється -
весні в коханні зізнається…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866705
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2020
автор: Саша Чорнобіла