НЕ РІВНЯ ДУШ

Не  рівня  душ,ще  гірш  ніж  майна
(Л.  Костенко.)
НЕ  РІВНЯ  ДУШ
Не  рівня  душ,  ще  гірше  ніж  майна
Один  ,іде  на  ліво...  інший,  на  право.
Втомлена,  удвох  від  образ  душа
Віддає  свою  любов  скупо  ,  лукаво.
Я  ,не  дозволю,  щоб  ти  сміявся!
І  я  стояла,  над  прірвою  на  краю  .
Щоразу  у  невинності  клявся
І  чоботом  топтав  душу  мою.
Чорним  вороном  клюєш  розум  
Від  каркання  пригнічена  душа.
Я,  замерзла  від  зими,  морозу-
А  навкруги  ,то  квітує  весна.
О  ,  скажи,  для  чого  живемо?...
Марнуємо,  час  -молоді  літа.
Спільну  мову  ми  не  знайдемо
Душа,  хоче  світла  відчути  тепла.
Давай  ,розійдемось  з  тобою!
Віднайдемо,гармонію  у  житті  .
Наповнимо,  своє  серце  любов'ю
Хай  світяться,  очі...  щастям  на  землі.
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866729
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2020
автор: Чайківчанка