Я стільки віршів написав тобі,
Що збився з ліку, знає лише серце.
Ніколи не писав віршів в злобі,
Одні з любов’ю, інші трохи з перцем.
Як ти ішла по росяній траві,
Про твої руки, плечі і волосся.
Про карі очі, наче дві зорі,
Про все мені писати довелося.
Я мрію, щоб під солов’їний «тьох»,
Вдихали весну ми на повні груди.
Щоб ми з тобою поруч йшли удвох.,
На нас дивились із любов’ю люди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866835
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.03.2020
автор: Віталій Назарук