Коли трава збирається до сну
І сонечко ховається за обрій.
Тебе в тиші я чую лиш одну
Бо голос твій і лагідний і добрий.
Це наче пісня, що летить гори,
Де місяць з неба світить жовтощокий
Освітить небо й невідомі мири
Я буду знати що не одинокий.
Твоє тепло відчую у душі
І спогади приємні до нестями,
Бо ми тепер вже більше не чужі
Кохання двох залишилося з нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866890
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2020
автор: Nikolya