До дівчаточок кохання
Суне, щоб життя було.
Це таке небес завдання,
А ти думай, брать кого
Собі в пару. Не спіши,
Щоб не плакать сподіванням,
Щоб не клеять черепки.
Закохатись – ще не подвиг,
Згубить розум – йде безодня.
Не спіши в обійми друга,
Щоб себе за тим не збула.
Дочки щедрі і бездумні.
Я мораллю в лобик стукну:
Гляди, чимсь допоможу,
Хоч якусь спасу козу!
3.03.2020 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866906
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2020
автор: seroglazka