Необережно граючись словами,
Буває, ніби крешеш батогами.
А слово птахом-хижаком злетіло,
Йому в душі вмоститись закортіло.
І вивертається, і крутиться, шкребе,
І муляє, і гострим дзьобом, знай, довбе.
Сидить, смакує, попиває соки.
Вгамується, аж насититься поки.
Насмакувалось… – має ж свою мірку,
Залишило в душі криваву дірку.
Час залікує геть усе до чистоти,
Лише залишиться десь присмак гіркоти.
Якби ж то знав історію таку,
Тримав би слово міцно на замку.
© Галина Брич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867040
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2020
автор: Галина Брич