Cтрахи cпотворюють обличчя.
Вбиває паніка людське.
Повзе вогонь середновіччя,
Єство пробуджує лихе.
З ефіру шириться той вірус,
Який руйнує гуманізм:
На го́рі, як на дріжджах, виріс
І в го́лови тихцем проліз.
Туманить аж до сліпоти.
Невже рятунку не знайти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2020
автор: Оксана Дністран