* * *
Гей, одізвись – широке поле,
Широке поле – то життя.
Та чи були тут ті монголи?
Ми тут і наше тут буття.
Над нами жайворон й лелеки,
А вздовж шляхів ромашки йдуть;
Ген – клени, ясені й смереки...
Й дівчатка-незабудки ждуть.
Така як гляне – серце стане
І... поволока ув очах.
Тож з нею хоч в одвічний танок,
Творити діток при свічах.
О поле – ти п'яниш озоном –
Далеко овид, тут земля,
Пахучих квітів хилять грона,
В височині ширя орля...
07.03.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867198
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2020
автор: Променистий менестрель