Любов Твоя зблизилась!..
І!
Я не хочу спати!
Варто ввібрати пронизливість —
І світ оправдати!
Любові руку подвигнув! —
звільнив, Боже, комашку,
бо і я людина:
бачу — лежить на спині
повітря чіпляє лапками…
Відчиняю я серце! —
є Бог мій,
відчиняю вікно —
і — весна!..
Самарянин я? та так — за вікно нечутно
виллялось…
Також я снив в зимових снах…
07.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867207
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович