Для діток – пісеньки співать!
веселі буду!!
А дітки ж... бачмо –
що дорослі більш занудні.
Всі знаєте що діткам є співать?
А це серця сумні – в веселість
відкривать!!
І – раз-два: ать!
І – раз-два: ать!
І – раз-два: ать!..
А дядьки будуть в Еміратах скреготать:
– Та ми ж – релігіозниє...
– Та ми ж і – одіозниє!
– Та ми ж і не наргоспниє...
а той поет співає благодать!
Всі знаємо? що діткам тут співать??
Та Богородицю! – серця
в веселе розкривать!
І – раз-два: ать!
І – раз-два: ать!
І –і –і: раз-два – ать!!
Серцям веселим радісно стрибать!
Серцям веселим аж до Неба чудно!
Стрибать, стрибать! –
у небо в чуді!
Хай дітки бачать, що дорослі –
більш занудні!..
Злі мислять: вб’єм художників...
поки не трудно..
Сумна вся
дрянь стане веселощів співать...
Та ви не чудо – я веселе чудо:
всім нудним:
І – раз-два: ать!.
І – раз-два: ать!!
І – раз-два: ать!!
І з Неба –
Син і Матір!.
А дядьки будуть всім
веселість зображать!
17.01.2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867354
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.03.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович