[b][i][color="#05278a"][color="#b80b36"]Н[/color]а крилах палкої любові
[color="#b80b36"]А[/color]ж в небо злітала душа,
[color="#b80b36"]Р[/color]озлука, ось так, на півслові
[color="#b80b36"]О[/color]бвила, як сонях іржа.
[color="#b80b36"]З[/color]абилося пташкою серце,
[color="#b80b36"]Д[/color]істалася мрій моїх біль.
[color="#b80b36"]О[/color]сь там, між пригнічених терцій
[color="#b80b36"]Р[/color]оз"їла з пекучістю сіль.
[color="#b80b36"]І[/color] як тепер... як жити далі,
[color="#b80b36"]Ж[/color]адати та гаяти час?
[color="#b80b36"]Ж[/color]аліти, що спроби невдалі
[color="#b80b36"]І[/color] Бог не прихильний до нас.
[color="#b80b36"]П[/color]оорані долі, як поле,
[color="#b80b36"]О[/color]бабіч якого - стерня.
[color="#b80b36"]Ч[/color]и то тракторами, чи болем
[color="#b80b36"]У[/color]се не інакше - брехня.
[color="#b80b36"]Т[/color]и знаєш, коли я без тебе,
[color="#b80b36"]Т[/color]о мука, страждання душі.
[color="#b80b36"]І[/color] кличе зажурене небо -
[color="#b80b36"]В[/color]ам стрітись пора на межі.[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867450
Рубрика: Акровірші
дата надходження 09.03.2020
автор: Любов Іванова