Серця ніде не знайдеш, що не хотіло б любові....
Мрії мої весняні- пристрасно-чорноброві.
І найстійкіший спокій провесінь рве у друзки:
хочеться когось поруч... Музики! Й шовку блузки.
Й в тебе весна танцює лоскотом в міжребер'ї:
хочеш відкрити космос, підстрибнути до стелі.
Кроком широким рушиш світ вистеляти в ноги...
Я ж очей з тої бруньки звести не маю змоги.
Й погляд у тебе добрий. Й серце твоє гаряче,
Тільки... Не бути поряд нам аж ніяк, юначе.
Твоя весна гарцює напрямом оре рі́ллю,
моя налущить зараз світ в брунькуватім гіллю.
Твоя летить до сонця, прагне звести з розу́му,
моя веселку пле́те з дощу, розлук і суму.
Ні, нам не бути разом. Як би не хтілось любові....
Мрії твої - біляві, в мене ж геть всі - чорноброві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867468
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2020
автор: Мар’я Гафінець