А щастя недосяжний компонент.
До нього прагнемо. Його вік не здобути.
І добре. Уявіть, в один момент,
Без винятку, щасливі стали люди.
І все. Цивілізації кінець,
Бо кожен задоволений собою,
Кожен величності нап’яв вінець
І здався повсякденності без бою.
У долі може й виграв, та програв,
Бо щастя - спокій. Спокій – смерть одвічна.
Життя - коли твій рухне п’єдестал,
Летиш у каку – бажано обличчям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867505
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2020
автор: Пісаренчиха