Підніжжя стоп Його —
Вогонь
у зоряних печах...
Підніжжя стоп Його —
Земля
раз ти тут
не зачах!
Він безподібно кличе...
Він внеможливив так — слова
в твоїх очах!
Це переплавило б в тобі
обличчя —
викликав лик і
став в твоїх речах...
А то ж під старість вилізе все —
на обличчя!
Або ж Любов оплавить все
і на плечах!
Все,
ти одне серце
що вноситиме спокій
ще по ночах —
Царя Небес, що говорив через пророків.
От має значення для всього світу! —
що спрагло ждатимуть!
із серця серцю — квіти!
29.02.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867520
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 10.03.2020
автор: Шевчук Ігор Степанович