Скажіть,чи варто глянути угору,
Щоб там побачити прекрасне небо,
Побачити,які високі гори.
Скажіть мені,чи варто - чи не треба.
Бо мову,ось таку я чув не раз:
Що сонце є таке гаряче,
Лиш глянеш - очі випалить нараз,
І будеш,відтоді,незрячий.
Мене під ноги, завжди ,вчать дивитись
Дорогу добре пильнувать свою,
Щоб випадково не перечепитись,
Або,бува,не загубити колію.
Мені у голову втовкмачили,далебі,
Неначе знають,навіть,діточки малі,
Що сонця світло є невидимим у небі,
Приносить користь,лиш,відбившись від землі.
Що,начебто,усе життя під нами,
А угорі сама,лиш,небезпека:
Милуйся росами,ще квітами,лугами,
Дивись униз,не треба йти далеко!
Та попри страх мене завжди,одначе,
Угору глянути гризе душі потреба.
Скажіть,прошу,якщо уже хтось бачив,
Чи є над нами,справді,чисте небо?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2020
автор: Ооооо