Ти просто вбив мене своїм мовчанням,
Твоє мовчання, то страшенна річ.
А я чекала просто привітання
І усмішки з тобою віч-на-віч.
Така я прилетіла із Венери,
Мене гнітить мій ілюзорний світ.
Щоб в мене не скінчилися всі нерви,
Чекаю на твій лагідний привіт.
Я не така, я з іншої планети,
У мене все не просто, зрозумій.
У мене так завжди: падіння - злети,
Й жагуче поривання до надій.
І зіткана із інших я матерій,
Мене без правди в світі цім нема...
Та чую брязкіт, зачинились двері,
І знову тільки побуту тюрма...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867713
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2020
автор: Анастасия Яковлева