пульсари скронь торочать впертий ритм
останній сніг з’їдає теплий дощ
посмертя ночі / вхід у лабіринт
густа жовч вікон на свічадах площ_
>
відвертою була нічийна тінь_
пророчим був її гортанний сміх
довершений ридаючим ”амінь”,
за хащами й кутами стін та стріх_
>
зола від згарищ / кислий післясмак_
загуслих сновидінь готичні ікла
нічина тінь_ до ішого не звикла_
розсипавши на біле літер мак>
>пірнула у неоновий туман
не зазирнувши навіть наостанок
у душ запроданих / бажань змілілих бранок
очей просонних чорний океан_
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867754
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2020
автор: Ки Ба 1