І їм така доля світить

Літ  багато  кінь  Каштан
Господарю  служить,
Вже  і  силонька  не  та
В  коника.Нездужа
Він  тягати  важкий  віз
З  сіном  та  дровами.
Ось  господар  і  повіз
Його  продавати.
Сумний  коник  той  стоїть,
Розтріпана  грива,
На  очах  сльоза  бринить,
Невже  заслужив  він,
Щоб  його  на  ковбасу
Віддали  сьогодні?

Баєчки  у  чому  суть?
Коли  ти  щось  робиш
І  трудишся  день  при  дні
Та  приносиш  користь,
Тоді  й  терплять  тебе  всі
Й  голодом  не  морять.
Коли  ж  старість  на  поріг
Ступила  до  тебе,
Стаєш  непотрібним  ти
І  тебе  не  треба.
Віддають  в  пансіонат  -
Це  в  кращому  разі,
А  то  можуть  виганять
Надвір,  мов  собаку.
І  це  роблять  не  чужі,
А  рідненькі  діти.
Та  не  думають,  що  й  їм
Доля  така  світить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867926
Рубрика: Байка
дата надходження 14.03.2020
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський