Небо - ґверова сталь.
Серце - каміння сад.
Сядь і рахуй до ста,
Потім назад.
Чуєш, гукає світ,
Робить із тебе щось?
Дай-но негайно звіт,
Тільки б спалось!
Жодних на те причин.
Квіти у прірві ростуть.
Сядь і довіку мовчи,
Ніби ти ртуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868035
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2020
автор: Артем Падалкін