Нікому не мішав я у житті,
Завжди для мене вистачало слова.
Як двоє при житті стають чужі,
Тоді уже не клеється розмова.
Тоді і різні крила у думок,
Мене приймають ті, що розуміють.
Життя комусь ще піднесе урок,
В душі я заховав свою надію.
Та, що сказала: – спокою нема,
Сповна його отримати повинна.
Мені вселилась у душі зима,
І враз замовкла пісня лебедина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2020
автор: Віталій Назарук