Падіння… Зліт!
Падіння… Зліт!
То повість ненормальних літ.
Життя ув’язненого Лева
Посеред всіх бридких воріт.
Життя обману, черствохлібу
Корів нечищених хлівів.
Життя без сонця та без снігу.
Життя розбещених катів.
Життя рабів, що вже згасає
Життя сердець, що розіп’яли
Не на хресті, а на піску.
Де все плювали та псували
Де в мережі та без зв’язку…
Життя у ліжку, без краваток,
Обіцянок – хабар, з десяток.
Білизни, що через поріг,
Як на парад, іде завзято.
І розуму збиває з ніг.
Момент копієчних утіх.
Стихає світ, стихає ріг.
А на світанку поридаєм.
Безглуздий сон, хоча все знаєм.
Крадем кохання та у біг.
І мчимся поспіхом в майбутнє
Шубовсь, з минулим йдем під лід.
Така вже сірість незабутня…
Однаково на всіх присутніх!
Аби на дні зоставить слід.
А Лев сидить посеред неба
Посеред тих бридких воріт.
Втекти – нема йому потреби.
А все, чого живому треба…
То повість ненормальних літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868210
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2020
автор: eugeniuszek