Не хочу бути бранкою життя!
Дай, Боже, віри хоч зерня мізерне...
А там... Гляди,- тумани... Стерні ці нестерпні...
Впадуть, мов весен пісня чарівна!
Зійдуть під ноги талі остроги...
Фортець зелених дзвонять фіолети...
Дзвіниць підмурки мирно-запашні.
Не бранці ми! Іскристі ми моменти!
15.03.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868226
Рубрика: Нарис
дата надходження 16.03.2020
автор: Іванюк Ірина