Вибрики старості (пародія)
«Намалюй хоч лівою рукою
Нашу зустріч, літо і зірки.
І щоб гомоніли за рікою
Бузьки… А у спокою дірки
Зваба пахла небом волошковим
І п’янким солодким молоком,
І щоб сіно лагідно кололо,
І щоб місяць шерхлим язиком
По твоєму тілу… Обігрію
Тінь твою оголену… Якби
Ти була далекою, чужою
Я б тебе так віддано любив…
Я уклав би молодість на спину
І кохав на сіні без упину».
Василь Кузан. «Намалюй». Сайт інтимної лірики
«Дотик словом».
Так запахла молоденька зваба!
Я зову її на оборіг,
Навіть не ревнує діда баба,
Каже, що то подвиг, а не гріх.
Молодість уклав би не на сіно,
Бо на ньому – «в спокою дірки»,
Краще – на солому, на ячмінну,
У якій колючі остюки.
Супокою там діркам не буде!
Аж прикусить місяць язика.
ТА добавить рухам амплітуди,
Хто на спині знизу й голяка.
Молодість уклав би на солому –
Додала би коливань старому!
Микола Базів "Вибрики старості" (пародія)
І моя варіація на тему:
Ніколи не кохалася на сіні
І на соломі теж не довелось,
І не лягала в листя я осіннє,
(Бо в ньому ще сидіти може хтось...)
Не цілувалась пристрасно в наметі...
Я полюбляю взагалі комфорт —
Було щоб ліжко, коньячок, конфети,
Свічки, у вазі квіти, можна торт...
Що за кохання як у спину коле?
Що за інтим де миші шурудять?
Не ризикну я на таке ніколи,
Хоча... якщо хлопчині двадцять п'ять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868280
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 16.03.2020
автор: Патара