Колись рівчаками струмочки текли
Бриніли, дзвеніли весною
І сонце яскраве промінням весни
Ласкаво так гралось з водою.
Шуміли, бриніли струмки навесні!
Навкруг все так радо сіяло!
Ми з школи додому з обіду ішли
І все навкруги для нас грало.
А нині пани Україну деруть,
зганьбили до жилавокосту!
Проте і вони не навіки. Помруть
і Бог їх знесе, як коросту!
Розквітне тоді Україна моя,
Як квітла колись у дитинстві!
О, матінко рідна,
О,божа земля!
Загинуть не дай доброчинству.
І знову струмки навесні задзвенять;
І сонце яскравим знов буде!
У сонячнім світі дитинства гулять
Синочки мої тепер будуть!
Із школи ітимуть – їх тішить весна!
Щасливе дитинство й майбутнє!
То їх Україна, то їх сторона
Красива і вільна,
могутня!
1 лютого 2019 року, пт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868307
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2020
автор: mirmak