Холодне безлюдне поле.
Небес збайдужіле дно.
Застигли камінням тролі
З казок, що пішли давно.
Калюжі схопила крига.
Наливсь виднокіл свинцем.
І бавиться вітер снігом,
Що хмари трясуть тихцем.
За спомини сон тримає
(даремний, насправді, труд),
І часу давно немає.
Що треба йому отут?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868375
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 17.03.2020
автор: rutzt