А промінчики сонячні в серпні
Випаровують сум з наших душ,
І стирають, як ластик, нестерпні
Чорні дні і здувають чимдуж.
Не завжди фарби має всі пензель,
Що виводить картину життя,
Але кожен важливий в ній вензель,
Що на фоні хмарок з мріяття.
Сонце всім нам однаково світить,
З неба не посилають дрібниць,
Лиш добро, і усі ми зігріті
Теплим світлом небесних зірниць.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868567
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2020
автор: Анастасия Яковлева