Ти мене втратив ,як нікого ніхто не втрачав.
В моіх очах не побачиш ніколи любові.
Дощ парасольками тихо тече водночас...
Враз перед світом ми стали такі безборонні.
Тихо...Цей сон огортає мене...
Сильно...Дощ паде в земельні окови...
Не знаю ,чи ще щось тривожить тебе,
Чи маревом більш не повернусь ніколи.
Я не скажу тобі привіт або прощай,
Твої щоденні справи вже не ладять душу.
Я полечу із нею ген-за небокраї.
Тебе на іншому куточку світу десь залишу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868625
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2020
автор: olenka99