Життя по́тяг швидко їде
У майбутнє голубе,
Лише прямо, без зупинок
З пункту А до пункту Бе.
Упові́льнити не можеш
Ні за які гроші ти,
Тут всі рівні перед Богом
І для всіх одні квитки.
На квитках тих стоїть дата-
Час твого приходу в світ,
Дату прибуття нам знати
Не потрібно і не слід.
Линуть дні й роки́ в віконцях
Як картинки у кіно,
Вітер там за склом і сонце,
Гріє і пече воно.
Вітер нам приносить ве́сну,
Літо й осінь, зи́му теж,
З кожним роком стає менше
Їх в житті твоє́му все ж…
Головне – не будь пасивним
Пасажиром на шляху,
Споглядання лиш у вікна
Щастя ще не принесуть.
Поки потяг твій ще їде,
Серце стукає в грудях,
Створюй гарні краєвиди
О́бразу свого життя.
Усміхнись кожному ранку,
Сонце радісно зустрінь,
Привітай нові світанки
З вдячністю й добром в душі.
Не сумуй, що кращі дні всі́
Віддалив цей рух життя,
А радій, що все ще їдеш,
Й маєш часу для добра.
20.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868675
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2020
автор: Галя Костенко