Як ти можеш бути таким прекрасним,
Що навіть саме Сонце заздрить твоїй усмішці?
У мене не вистачає причин опиратись цьому почуттю,
Слів, щоб перечити серцю і розуму.
Всі твої грубі слова, кривди і пропущені уроки життя
Любов може пробачити, але я ні.
Як ти так кличеш мене,
Що всі вікна і двері ламаються?
Мої кістки сиплються додолу,
Душі немає сенсу триматись за них.
Сни про тебе, всі години, що провела поруч
Я можу забути, але любов ні.
Де ти – той, що скаже «все буде добре»?
Де ти – той, з ким смуток не такий болючий?
Всі мої погляди, знаки і зізнання між рядків конспектів
Любов здатна побачити, ти – ні.
Коли мені чекати тебе – того, що прошепоче «я завжди з тобою»?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868695
Рубрика: Верлібр
дата надходження 20.03.2020
автор: К. Тарновська