Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868331
Знов потужний вітер віє
і мороз, чи сніг затіє,
очерети шелестять
і став дятел відмічать.
На березі він сидів,
щось шукати захотів,
біло-чорний і червоний,
модний колір і не сонний.
Морзе азбуку творив
і сніданок вже зловив,
але скоро відлітав,
другу страву вже шукав.
Б’ється хвилечка об лід
і тихесенько дзюрчить,
та зламати лід не вміє,
хоч потужний вітер віє.
Задзеркалить тонкий лід
і потужних хмар приліт,
набіга на лід тоненький
і хитається легенько.
Похилилася верба
і світились небеса,
тонкі лінії беріз
наче хтось до неба ніс.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868836
15.12.2019-20.03.2020
Світлина автора.
Івано-Франківська область.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868722
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.03.2020
автор: Светлана Борщ