Правдою муляю тобі поміж ребер.
Вперше відчуваєш, як буває двом затісно в переповненій кімнаті.
Граєш на моєму серці, як на фортепіано,
Відбиваєшся лайкою, наче ми на футбольному полі.
Так і не дізнався, що не люблю спорт.
Наведи три аргументи і я відступлю,
Доведи одну теорему, що між нами.
Тисну поглядом, неначе прес-пап'є.
Все чекаєш, що мине і я прокинусь від сну.
Та, милий, ти занадто наївний,
Хоч бачиш це краще, ніж твоя «не дівчина».
Ти – та сама стара дудка,
Під яку я буду танцювати найближчі чотири місяці,
Не припиняючи муляти тобі поміж ребер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868774
Рубрика: Верлібр
дата надходження 21.03.2020
автор: К. Тарновська