Ненавиджу війну, Ненавиджу брехню,
боротися готова. її в нас вистачає...
В годину цю сумну Словами її б"ю,
у мене зброя - слово! та хто ж мене почує?..
Хоч сил уже нема, Мовчать не можу я,
важка у мене доля. кричати сил немає,
Гнівні свої слова тому пишу й пишу,
шлю ворогові злому. хоч хтось та прочитає...
Хай він запам'ята, На жаль, ті що "вгорі",
що прийде час розплати, простих людей не чують,
бо ж ворога свого скупі там є і злі,
ми зможемо здолати. про люд вони не дбають...
Важкий це буде бій, Обіцянки пусті
та ми на все готові, щодня нам посилають,
наш ворог - хижий змій, а ми люди прості,-
це істина відома. обіцянки ковтаєм...
Та варварство його Не можна зрозуміть
ми виженемо з хати, їх дії неспроможні,
і з нашої землі й непрофесійність їх
він буде утікати. стерпіти вже не можна...
Посібників його Бо ж краєм керувать,
посадимо у тюрми, то не людей смішити...
геть виженем того, І "клепки" треба мать,
хто заважає людям. і працювать уміти...
І буде все гаразд, Та хочу нагадать,-
і честь по честі буде, самі ми в цьому винні...
і будуть повсякчас Не вміли вибирать,
вже насторожі люди. тепер це зрозуміли...
У світ ми понесем Змінити треба всю
знання і правду всюди, цю недолугу владу...
у мирі заживем, І вибори нові,
і вільні завжди будем. як слід підготувати...
Бо ж українці ми, Короновірус цей
було так, є і буде. нам став на перешкоді,
Ми вийшли із пітьми, змінити владу цю
ми вільні й сильні люди!.. ще й люди не готові...
Оце нам додалось, ще до війни додаток,
І короновірус цей, до брехонь всіх завдаток...
Та ми терплячі всі, усе стерпіть готові...
А брехні їх пусті під хвіст віддать котові...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868837
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.03.2020
автор: геометрія