Вся поезія, немов моє шиття,
То по шовку, чи по мішковині,
Там сплелись всі ниточки життя,
Все важливе й дороге людині.
То стібки рівненькі і гладкі,
І слова, мов музика звучать,
То поспішно вколені, гіркі,
Які мудрості і честі вчать.
То слова повшивані в узор,
То самотні, наче намистини,
То яскравий, голосний мажор,
То мінорні сховані картини.
Вишивка поезії - в душі,
Нам щоденно жить допомагає.
Добре – коли пишуться вірші,
Й коли муза вчасно прилітає.
21.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868844
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2020
автор: Інна Рубан-Оленіч