Атентат

В  ту  ніч  погасли  зблідлі  зорі,
Він  спав  на  носі  корабля,
А  хвилі  все  хитали  морем,
Тремтіла  втомлена  земля.

В  ту  ніч  лунав  лиш  скрегіт  зброї,
Басисті  постріли  з  гармат.
Ніхто  не  думав,  що  накоїв,
Та  був  потрібен  атентат.

В  ту  ніч  думки  стікали  кров'ю,
А  корабель  порожнім  став.
Він,  вбитий  братською  любов'ю,
Спокійно  спав,  спокійно  спав

Й  не  відчував,

Як  сонце  хмари  пробиває,
Кипить  чорнющая  земля,
І  небом  пісня  долинає.
Число  набоїв  до  нуля.

23.02.20  ©Стася
(Максим  Стаськів)
(Maksym  Staskiv)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868881
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Моряк