Маски кожен із нас купував чи шив, певно,
Протирав в хаті дерево, скло і пластмасу.
Милом руки й обличчя намилював ревно,
Як приходив зі двору і так час від часу.
Одяг в пралку кидав – здезінфектиться, вірив,
І взуття вичищав, лиш додому добрався,
Рідиною зволожував горло без міри,
Щоби вірус «корона» в легені не впхався.
Перед сном ніжив тіло у ванні під душем.
Чисту постіль стелив, як збирався лягати.
А чи встиг, чи спромігся очистити душу,
Богу й тому, хто скривджений, «вибач» сказати?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.03.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)