запитують: які ознаки пророка?
дайте подумати. відповідаю:
як не сліпий, то хоча б без одного ока;
якщо не старцює, то з великою хатою скраю.
не вірите? буває. але з часом
всі жарти – недоречні. так і тут:
ми сумніваємося, радимося й з ненькою, й з тарасом,
а все ніяк не впораємося з курсами валют.
гай-гай. і де тут наслідки, і де тут наш месія?
зараз побачимо, лиш пригадаймо, як то раніше було:
нам кажуть: ось, беріть. призначила росія –
вона ж дала в комплекті й віночка на чоло.
корону? ні, стривайте: далі буде.
а тактика така, що хоч куди-сюди!
і ми, як чесні пересічні люди,
вже зобов'язані, а що там? пророк без бороди?
то не біда. в хазяйстві знадобиться,
а як чого не вміє, то навчиться.
ще не було такого, щоб пророка
одразу визнали. а може, ми – сліпі,
глухі й дурні, бо в мізках – весела заморока,
і вітер у кишенях, та ще й батьки скупі?
так ось про технології: розумним посилають
дурного, а дурним – філософа. диви:
і того, й того б'ють, скубуть і зневажають,
немов він не без глузду, а вже й без голови.
він їм про цінності, релігію, науку,
освіту, гуманізм, театр і все таке,
а ті регочуть. кажуть: візьми себе за руку
й веди до шлюбу геть, опудало сільське!
а як міське, ще й вміє бити віршем,
немов сокирою: "ось я вам зараз дам!"
то зразу затаврують образливим, найгіршим,
таким страшним судом, що вибачте, мадам!
це просто жах. про цілі й поцілунки
колись читав їм лекцію – і що? не дочитав.
кричать: "зціли себе, й порви свої стосунки
з самаритянками, що ходять в чоботях без халяв!"
до чого тут халяви? які самаритянки?
вони: "не зцілюй мізків" – пороки поцвіли,
бо "самарянки" правильно – і дай нам прочуханки,
що тут – зелена цвіль, а греки – не орли,
й нема пророка у своїй вітчизні!"
ну, що ти скажеш? знаю: скрижалі не цвітуть,
закони не працюють. нерви – не залізні,
даремно я проторюю свою стражденну путь!
На тему:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868799
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868993
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Анастасия Яковлева