Торох-торох-торох

Торох-  торох–  горохом  б'ють  об  стінку,
Й,  нажаль,  не  розбивають  перешкод,
І  що  ж  переконати  може  жінку
Не  кидати  каміння  в  свій  город.

Не  вирішилась  у  своїх  бажаннях,
Життєвий  кожен  марний  їй  урок,
В  бридких  скона  на  долю  наріканнях
І  в  сенсопатології  думок.

І,  начебто,  усе  їй  зрозуміле,
А  ноги  все  ж  закатані  в  цемент,
Вона  хоч  відрізня  і  чорне  й  біле,
Але  розчарувалася  ущент.

Не  може  вона  рушити  ні  кроку,
І  зруйнувати  ще  не  може  стін.
А  хочеться  довіритись  пророку,
Щоб  вирішив  усе  за  неї  він.

Була  би  непохитною  та  віра,
І  більш  не  торохтів  би  їй  горох.
Та  себелюбства  треба  вбити  звіра,
Бо  поки  що  –  торох-  торох-  торох

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869000
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Анастасия Яковлева