Коли заборонені масові заходи,
збирайтеся купою думки галасливі
під дахом стерильної пам'яті
з квітами у голові.
Часу тепер є забагато :
квартирою ходити надто
й збирати світлі спогади,
як ті вершки, немов сметану
з дерев, що скоро зацвітуть,
пустивши свіжого туману
до прожитих років.
Нехай затерпнуть там невдачі,
а перемоги стануть кредо
в реаліях нових.
Хай буде кожен подих
майбутнього непевного
вірою окрилений...
І вірус той підступний
марою із минулого
зойкне десь колись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869015
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Мандрівник