Неначе птахи в клітці - люди,
Сховала всіх нараз весна.
А далі що? Що ж далі буде?..
Живе надія, хоч сумна…
Чи нас зігріє сонцем Пасха,
Чи розговіємось яйцем,
Чи випустять із клітки птаха,
Чи біле загорить лице?
Чи заспіває соловейко,
А чи зародять пшениці,
Чи ще почуєм свіже «гірко!»
Чи льон розчешуть гребінці?
Багато в нас в житті роботи,
Треба країну берегти…
В нас кожен день - це день скорботи,
Бо нові маємо хрести.
То краще посидіти в клітці,
Провести у молитві час.
З любов’ю маєм жити в серці -
«Корнавірус» не для нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869062
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Віталій Назарук