ПОДУМАЙ

Спливає  час,  життя  вирує,
Хвилини  мить,  їх  не  спинить,
А  день  за  днем  усе  лікує,
І  навіть  те,  що  вік  болить.

Але  чатує  десь,  підступно,
Крокує  до  тебе  і  вмить,
Чорніють  зорі,  неба  хвилі,
І  все  у  прірву.  Все  летить…

Ти  –  коронован,  маєш  вірус,
Із  королівства  темноти,
Подумай!  Чи  твоя  дорога,
Іти  в  тамтешнії  світи?

Мій  лист  тобі  –  пересторога,
Я  так  хочу,  щоб  ти  ще  жив,
У  світі  так  багато  ще  є,
Прекрасних,  світлих  рубежів…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869109
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.03.2020
автор: Юриан Оболонский