Ніч-день, день-ніч,
Їх зміна була вабою очей.
Відчувши темноті ночей
Яскравість світла днів,
Я вирішив що виріс й осмілів -
А чи не час з колиски вилізати
У світ, що за порогом хати,
Шоб мандрувати, пізнавати
І що там далі подивитись,
А може в чомусь й пригодитись,
Торкнутись вітру і тепло відчути,
Вдихнути аромати першої весни,
Присутністю себе світ здивувати
І вигуки захоплення додати
До звуків, наповняли що сади…
Хотілось дуже, та не зміг
Здолати перший свій поріг...
Якщо колиска-світ, гора велика - м’яч,
То ще для мандрів замалий втікач.
Аж до порога пролягла дорога.
Дивився з жалем поверх нього,
Дивився, відчай відчував...
Час повертатись, підрости,
Намандрував...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.03.2020
автор: Ivan Kushnir-Adeline