Люблю тебе булатний мій кинджал,
Товариш світлий і блискучий,
Задумливий грузин на бій тебе кував,
Для помсти кровної точив черкес рішучий.
Мені рука тендітна піднесла
Тебе в знак пам`яті, в хвилину розставання,
І в перший раз не кров вздовж по тобі текла,
А світлий перл сльози - супутниці страждання.
І темні очі, зупинившись на мені,
Були так сповнені таємної печалі,
Що наче сталь твоя, при тьмяному вогні,
То пломеніли раптом, то згасали.
Любові знак, її послом німим
Ти ме́ні даний до самої тризни.
Я не зігнусь тепер ні перед чим,
Як ти, як ти, мій друг залізний!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869354
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2020
автор: Колосок Олександр