Віходять воїни із займаних позицій,
Війська відходять залишаючи міста!
Скажи Гаранте це хіба не ницо?!
Життя віддали хлопці задармА?
«Машини стоп! Шикуйся біля борту!
На огляд зброю» - тихо пролуна
Від командира нашої піхоти,
Що важко, з боєм, брав всі ці міста…
Ідуть війська, позаду людей долі.
Ми йдемо в тил - позиції здали.
І знають всі, ще було море крові
За ці міста, які ми віддали.
Чи зна Гарант, як смерть нас обирає,
Як стигне кров, що вбрав у себе у льон?
Та звідки там… Про все це добре знає,
Мотопіхотний 37-й батальйон:
Андрій Лемейко, Гєна Замотаєв,
Роман Карась, Самойлович Максим,
Щербак Дмитро – ми вас всіх пам’ятаєм,
Роман Швачко – загиблий побратим…
І знають всі, що скоро повертатись,
Зубами в ґрунт врзіатись будем знов!
Нових загиблих знову нам ховати,
Ладнати «помилку», через солдатську кров.
1 листопада 2019 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869633
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2020
автор: Володимир Царенко