Для чого я ще живу,
Як тіло усе змертвіло?
Я часом впаду в траву
І виплачу наболіле.
Недавно було й нема,
Лиш хмари снують по небу…
Життя тепер, як тюрма,
Та й того мені не треба.
Я кличу, та пустота,
Мені одізватись хоче.
Мета вже тепер не та,
Живу, хоч сльозяться очі.
Який же я був глупець,
Тепер я себе картаю…
Лягаю - немов кінець,
Та зранку ще просипаюсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869732
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2020
автор: Віталій Назарук