Думками в буремному знову Донбасі.
Здригається стеля від частих атак.
У розпачі, болі зростає хлопчак.
(У нього це коїться все на очах)
Та тільки розмови про мир не на часі.
Шість років не має від влади підтримки.
В Авдіївку вкотре приходить весна.
Замріяна миром, чекає вона:
коли ж закінчиться ганебна війна???
Та все не вдається закрити сторінку.
Втомилися люди у пошуках миру.
Десь воля згубилась: невже у котлах?
Лиш згадка про них віддзеркалює жах.
Вчувається стогін на чорних полях.
А хочеться просто їм жити щасливо.
І теплого затишку в кожну родину.
18.03.2020
© Copyright: Виктория 75, 2020
Свидетельство о публикации №120032904187
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869840
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2020
автор: Вікторія Лимар