Я чула від бабусі, що світ був не такий,
Бо зараз скрізь на свалках непотріб всілякий:
Кульків поліетиленових, пластмасових пляшок,
Раніше кожен мив їх і вішав на гачок.
А памперсів й серветок, то й зовсім не було:
А зараз їх не знає лише глухе село.
Коробочок всіляких, ганчірок, губок - лиха з два,
Як зараз все це використать не знає голова.
Раніше шанували дерева і папір,
Бо без лісів планета вся вимре, ти повір.
Я хочу думати про те, що роблю кожен день,
Прикрасити як Землю, розпитувати нень,
Що купувати краще, як не смітити Світ,
Й нехай в красі і світлі живе він мільярд літ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869856
Рубрика: Дитячі віршики
дата надходження 29.03.2020
автор: Таня ШерепКо